Великий тлумачний словник сучасної мови

дошкулювати

дошку́лювати

див. дошкуляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дошкулювати — дошку́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дошкулювати — див. кривдити  Словник синонімів Вусика
  3. дошкулювати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. дошкулювати — ДОШКУ́ЛЮВАТИ див. дошкуля́ти.  Словник української мови в 11 томах