драпач

драпа́ч

-а, ч., діал.

Вовночухральник.

Значення в інших словниках

1. драпач — Драпач, -ча м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.  Словник української мови Грінченка