дрохва

дро́хва

дрохви, ж.

Великий перелітний птах степових і пустельних місць, з сильними ногами, прямим дзьобом, захисним забарвленням.

Значення в інших словниках

1. дрохва — дро́хва́ іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дрохва — Дро́хва́, -ви́; дро́хви, дро́хов  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дрохва — ДРО́ХВА́, дро́хви́, ж. Великий перелітний птах степових і пустельних місць, з сильними ногами, прямим дзьобом, захисним забарвленням. Високо, під ясним небом, в’ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Стор.  Словник української мови в 11 томах
4. дрохва — Дрохва, -ви ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор.  Словник української мови Грінченка