Значення в інших словниках
-
дружечка —
дру́жечка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири дру́жечки
Орфографічний словник української мови
-
дружечка —
ДРУ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дру́жка 1. Уже сонечко вгору йде, Уже наша молода з двору йде Попід вишневим садочком, За нею дружечки рядочком (Сам., II, 1958, 171); Спечіть мені коровай з шишечками, Бо вже ж мені розлука з дружечками (Забашта, Квіт.., 1960, 96).
Словник української мови в 11 томах
-
дружечка —
Друженька, дружечка, -ки ж. ум. отъ дружка.
Словник української мови Грінченка