дрібниця
дрібни́ця
-і, ж.
1》 Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення.
|| перев. мн. Деталі, подробиці.
|| у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці.
2》 Предмет невеликого розміру і другорядного значення.
3》 тільки мн., діал. Дрібушки (див. дрібушки I 1)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови