думати
ду́мати
-аю, -аєш, недок.
1》 без додатка. Розмірковувати над чим-небудь; мислити.
2》 про кого – що, за кого – що. Спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь.
|| над чим. Вирішувати, розв'язувати що-небудь.
3》 зі спол. що.
|| на кого, розм. Вважати винним, підозрювати кого-небудь у чомусь.
|| у знач. вставн. сл. Указує, кому належить думка.
4》 з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь.
5》 за кого – що, про кого – що. Турбуватися, піклуватися про кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови