діабет

діабе́т

-у, ч., мед.

Патологічний стан, що характеризується виділенням великих кількостей сечі і деяких хімічних речовин.

Нирковий діабет — діабет, який характеризується глюкозурією за нормального вмісту цукру у крові.

Цукровий діабет — хвороба, яка супроводжується виділенням цукру в сечу і збільшенням кількості цукру в крові; цукрова хвороба.

Нецукровий діабет — тяжке порушення водно-сольового обміну, що настає внаслідок ураження проміжного мозку та гіпофіза.

Післяопераційний діабет — цукровий діабет, що розвивається після хірургічної операції на підшлунковій залозі.

Значення в інших словниках

1. діабет — діабе́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діабет — діабе́т (грец. διαβήτης, від διαβαίνω – проходжу) хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі; ¤ Д. цукровий виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв’язку з недостатньою функцією підшлункової залози; ¤...  Словник іншомовних слів Мельничука
3. діабет — ДІАБЕ́Т, у, ч. Назва деяких хвороб, які супроводяться виділенням дуже великої кількості сечі. Лабораторія працює над створенням препаратів, за допомогою яких можна буде досягти нормалізації обміну речовин в організмі людини...  Словник української мови в 11 томах