Великий тлумачний словник сучасної мови

діакінез

діакіне́з

-у, ч.

Кінцева стадія першої фази (профази) мейотичного поділу ядра; характеризується максимальною спіралізацією хромосом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. діакінез — діакіне́з (від діа... і ...кінез) кінцева стадія першої фази (профази) мейотичного поділу ядра (див. мейоз); характеризується максимальною спіралізацією хромосом.  Словник іншомовних слів Мельничука