діалектичний

діалекти́чний

-а, -е.

1》 Заснований на законах діалектики.

Діалектичний матеріалізм — наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об'єктивної дійсності і процесу пізнання.

Діалектична логіка — наука про закони та форми руху мислення, про закономірності пізнання істини.

2》 Стос. до діалектики (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. діалектичний — діалекти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. діалектичний — [д'іалеиктичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. діалектичний — діалекти́чний (грец. διαλεκτικός) той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики; ¤ д. метод – метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в її русі, розвитку і суперечностях; ¤ д-а логіка...  Словник іншомовних слів Мельничука
4. діалектичний — ДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Заснований на законах діалектики. Підкреслюючи діалектичний характер процесів природи і їх пізнання, Ленін писав, що сучасна фізика «народжує діалектичний матеріалізм» (Наука.., 4, 1958, 2).  Словник української мови в 11 томах