діамант

діама́нт

-а, ч.

1》 Дорогоцінний камінь – алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт.

2》 Вид дрібного друкарського шрифту.

Значення в інших словниках

1. діамант — діама́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діамант — [д'іамант] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. діамант — Брильянт — diamond — *Brillant, Diamant — огранований ювелірний алмаз.  Гірничий енциклопедичний словник
4. діамант — діама́нт [франц. diamant, нім. Diamant, букв. – алмаз, від грец. άδάμας (αδάμαντος) – твердий метал] 1. Чистий штучно огранений алмаз (брильянт). 2. Друкарський шрифт, кегль (розмір) якого дорівнює 4 пунктам (1,5 мм).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. діамант — Спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із зрізаними вершинами; звичайно — відшліфований таким чином діамант.  Універсальний словник-енциклопедія
6. діамант — ДІАМА́НТ (коштовний камінь), БРИЛЬЯ́НТ. — Принеси мені найкращі убори, знайди найдорожчі діаманти.. Хочу вбратись, як королева (І. Нечуй-Левицький); (Женя:) Мама продасть брильянти і золото і те все розділить меж нами (М. Кропивницький).  Словник синонімів української мови
7. діамант — ДІАМА́НТ, а, ч. 1. Дорогоцінний камінь — алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт. Деякі дами були в діамантах, декольтовані, мов на бал (Л. Укр., III, 1952, 621); На фіолетовому оксамиті лежав золотий перстень.  Словник української мови в 11 томах