діапозитив

діапозити́в

-а, ч.

Фотографічний знімок на спеціальній прозорій плівці або склі, призначений для показу зображень на екрані за допомогою проекційного ліхтаря.

Значення в інших словниках

1. діапозитив — діапозити́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діапозитив — діапозити́в (від діа... і позитив) фотографічне позитивне зображення на прозорій основі (склі або плівці), що його розглядають на просвіт або проеціюють на екран.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. діапозитив — Позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі.  Універсальний словник-енциклопедія
4. діапозитив — ДІАПОЗИТИ́В, а, ч. Фотографічний знімок на спеціальній прозорій плівці або склі, призначений для показу зображень на екрані за допомогою проекційного ліхтаря. Бесіда супроводжується діапозитивами, які демонструються автоматично, відповідно до дикторського тексту (Веч. Київ, 18.1 1958, 1).  Словник української мови в 11 томах