Великий тлумачний словник сучасної мови

діафаноскопія

діафаноскопі́я

-ї, ж.

Метод дослідження очного яблука, приносових пазух, патологічних скупчень рідини в порожнинах шляхом їх просвічування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. діафаноскопія — діафаноскопі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. діафаноскопія — ДІАФАНОСКОПІ́Я, ї, ж., мед. Просвічування придаткових пазух носа та очних яблук. При просвічуванні пазух носа діафаноскопію проводять за допомогою спеціальної електричної лампочки, закріпленої на ручці, при просвічуванні ока – лампочки, вмонтованої в спеціальну металічну капсулу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. діафаноскопія — діафаноскопі́я (від грец. διαφανής – прозорий і ...скопія) просвічування придаткових пазух носа, а також очних яблук для визначення їхнього стану.  Словник іншомовних слів Мельничука