дігтяр —
ДІГТЯ́Р, а́, ч. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Тут можна було зустріти.. полупанків, котрі з дігтярів, чумаків.. повиводили своїх дітей у «люди» (Мирний, II, 1954, 259).
Словник української мови в 11 томах
дігтяр —
Дігтяр, -ра м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161.
Словник української мови Грінченка