діоцез

діоце́з

-а, ч.

1》 Один з 13 адміністративних округів у Римській імперії з часів Костянтина Великого.

2》 Єпископська округа у західній церкві.

Значення в інших словниках

1. діоцез — ДІОЦЕ́З, у, ч. 1. Церковно-адміністративна територіальна одиниця в католицькій церкві, на чолі якої стоїть єпископ. Християнство прийшло в Конго в кінці XV ст.; на початку XVI ст. утворено діоцез на чолі з єпископом Енріке, сином правителя Конго (з наук.  Словник української мови у 20 томах