его

е́го

невідм., с., псих.

В перекладі з латинської означає "я" або "самість", які розуміються як центральне ядро, навколо якого відбуваються усі психічні дії.

Его блок — дуже загальний термін, що його використовують для позначення чогось, що представляється у психоаналітичних поняттях як таке, що попереджує чи гальмує повний розвиток его.

Его інстинкти збірн. — усі імпульси, направлені на самозбереження індивіда.

Его невроз — теоретична класифікація в психоаналізі, яка включає такі неврози, як параліч, істерія, втрата пам'яті та ін.

Его опір — психоаналітичний термін, що його використовують для характеристики опору з боку пацієнта.

Значення в інших словниках

1. его — Е́ГО, невідм., с., псих., філос. Центр людської свідомості й самосвідомості. Цікавими є судження М. Руденка про так звану об'єктивну реальність – про те, що існує незалежно від нашого его (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах