едикула

еди́кула

-и, ж., архіт.

Невелика декоративна будівля або її деталь у вигляді двох колон, що підтримують фронтон.

Значення в інших словниках

1. едикула — едику́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. едикула — ЕДИ́КУЛА, и, ж., архт. Невелика декоративна будівля або її деталь у вигляді двох колон, що підтримують фронтон. У римській архітектурі едикули розташовувалися в громадських будівлях, зокрема таких, як тріумфальні арки, міські ворота, храми (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. едикула — еди́кула (лат. aedicula, зменш. від aedes – кімната, будівля) невелика декоративна будівля або деталь її (напр., віконний наличник) у вигляді двох колон, що підтримують фронтон.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. едикула — (лат. — будиночок) 1. Призначена для статуй ніша, яку фланкують оперті на підніжжя колони (пілястри), увінчані фронтоном.  Архітектура і монументальне мистецтво