екання

е́кання

-я, с., розм.

Дія за знач. екати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. екання — е́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. екання — Е́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. е́кати і звуки, утворювані цією дією. Спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає, витягує з себе такі, як і сам, довгі «екання» і, червоніючи, невдоволено махає рукою (Стельмах, І, 1962...  Словник української мови в 11 томах