еквідистантний

еквідиста́нтний

-а, -е.

Прикм. до еквідистанта.

Еквідистантна поверхня — поверхня, утворена обертанням еквідистанти навколо однієї з її осей.

Значення в інших словниках

1. еквідистантний — еквідиста́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. еквідистантний — ЕКВІДИСТА́НТНИЙ, а, е, мат. Прикм. до еквідиста́нта. Оброблення заготовки деталі виконується кінцевою циліндричною фрезою по еквідистантній траєкторії руху інструмента (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах