екзекутор
екзеку́тор
-а, ч.
1》 У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі.
2》 заст. Той, хто здійснював екзекуцію (у 1 знач.) або керував нею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови