електроенцефалографія

електроенцефалогра́фія

-ї, ж., спец.

Метод дослідження діяльності головного мозку, що ґрунтується на графічному записі електричних потенціалів мозку, які виникають у нервових клітинах у процесі їхньої життєдіяльності.

|| Графічний запис біоелектричної активності головного мозку електроенцефалографом.

Значення в інших словниках

1. електроенцефалографія — електроенцефалогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. електроенцефалографія — електроенцефалогра́фія (від електро... і енцефалографія) – метод дослідження діяльності головного мозку, що грунтується на графічному записі електричних потенціалів мозку, які виникають у нервових клітинах у процесі їхньої життєдіяльності.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. електроенцефалографія — Метод дослідження активності мозку, полягає у реєстрації електричних потенціалів, викликаних протіканням функціональних струмів (біострумів), джерелом яких є мозкові клітини; використовується у нейрофізіології і нейродіагностиці (виявлення вогнищ епілепсії, пухлин).  Універсальний словник-енциклопедія