електрон
електро́н
ч.
1》 род. -а, фіз. Елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом.
Валентні електрони — неспарені електрони, які беруть участь в утворенні хімічного зв'язку.
2》 род. -у, тільки одн., мет. Сплав магнію з алюмінієм, цинком або манганом, що відзначається міцністю і пластичністю.
3》 род. -у, тільки одн., мет. Сплав золота й срібла для ювелірних виробів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови