еллінізм

елліні́зм

-у, ч., книжн.

1》 Епоха розквіту мішаної греко-східної культури, що настала після завоювань Александра Македонського на Сході.

2》 Слово, мовний зворот, запозичені з давньогрецької мови.

Значення в інших словниках

1. еллінізм — елліні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. еллінізм — елліні́зм (грец. ελληνισμός, від Έλλην – грек) 1. Період в історії Східного Середземномор’я, Передньої Азії і Причорномор’я з часу завоювань Александра Македонського (4 ст до н. е.) до 30-х рр. 1 ст. н. е. 2. Слово або мовний зворот, запозичені з давньогрецької мови.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. еллінізм — Період стародавньої історії з 323 до 30 до н.е., тобто від смерті Александра III Великого до захоплення Римом Єгипту, останньої незалежної еллінської держави; культура цього періоду, яку називають еллінською, виникла внаслідок поєднання грец.  Універсальний словник-енциклопедія
4. еллінізм — Геллені́зм і елліні́зм, -му, -мові елліні́зм і геллені́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. еллінізм — ЕЛЛІНІ́ЗМ, у, ч., книжн. 1. Епоха розквіту змішаної греко-східної культури, що настала після завоювань Олександра Македонського на Сході. 2. Слово, мовний зворот, запозичені з старогрецької мови.  Словник української мови в 11 томах