емеритура

емериту́ра

-и, ж., книжн.

Пенсія державним службовцям за рахунок попередніх відрахувань з їхньої платні.

Значення в інших словниках

1. емеритура — Емериту́ра: — відставка [20;36] — пенсія [VII] Емериту́ра, емеритальна пенсія : — довічна пенсія службовця після звільнення зі служби [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. емеритура — емериту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. емеритура — Пенсія  Словник чужослів Павло Штепа
4. емеритура — емериту́ра пенсія (ст): Ніхто, властиво, не знав точно, скільки Феденкові років і як довго він у театрі служить. Бухгалтерські книги виказували, що він уже давно повинен піти на емеритуру (Тарнавський З.); – О, як файно Зеньо виглядає. – Та прецінь, фацет на емеритурі (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. емеритура — емериту́ра (від лат. emeritus – заслужений) в дореволюційній Росії – грошова допомога, спеціальна пенсія, що видавалася увільненим у відставку державним службовцям з емеритальної каси, кошти якої складалися з обов’язкових відрахувань від платні державних службовців. У широкому розумінні – пенсія.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. емеритура — Емериту́ра, -pи, -pi  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)