епігастрій

епіга́стрій

-я, ч.

Середня частина верхньої ділянки живота, обмежена зверху мечоподібним відростком груднини і реберними дугами, а знизу – горизонтальною лінією, що сполучає нижні точки десятих ребер.

Значення в інших словниках

1. епігастрій — ЕПІГА́СТРІЙ, я, ч., анат. Надчеревна ділянка організму людини; надчерев'я. Хвора скаржиться на болі в зоні епігастрія (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах