епілятор

епіля́тор

-а, ч.

Прилад з механічним або електричним приводом, що служить для видалення волосся з косметичною метою.

Значення в інших словниках

1. епілятор — [еип'іл’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
2. епілятор — ЕПІЛЯ́ТОР, а, ч. Прилад для епіляції. Виробники оснащують епілятори пристосуваннями для зниження больових відчуттів (з газ.); Лазерний епілятор.  Словник української мови у 20 томах