ерато

ера́то

невідм., ж.

В давньогрецькій міфології – одна з 9 муз, покровителька ліричної поезії.

Значення в інших словниках

1. Ерато — Ера́то іменник жіночого роду, істота муза  Орфографічний словник української мови
2. ерато — ера́то (грец. Έρατώ) в давньогрецькій міфології одна з 9 муз, покровителька ліричної поезії.  Словник іншомовних слів Мельничука