ерлець

ерле́ць

-я, ч., діал.

Тавро на вусі худоби у вигляді прямого чи гострого кута.

Значення в інших словниках

1. ерлець — Ерлець, -ця м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. (Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.  Словник української мови Грінченка