ескапізм

ескапі́зм

-у, ч.

Прагнення особистості піти від дійсності у світ ілюзій, фантазій.

Значення в інших словниках

1. ескапізм — ескапі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ескапізм — (від англ. to escape — бігти, спастися) намагання людини позбавитися впливу навколишнього середовища, загальноприйнятих стандартів і норм, поринути у світ ілюзій, міражів та мрій  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. ескапізм — ЕСКАПІ́ЗМ, у, ч., псих., філос. Втеча від реальності. Своєрідний ескапізм постає на різних життєвих рівнях, коли людина відчуває власну беззахисність (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах