етан

ета́н

-у, ч.

Безбарвний горючий газ, який міститься в природних газах.

Значення в інших словниках

1. етан — ета́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етан — ета́н (від грец. αίθήρ – ефір, гірське повітря) органічна сполука, безбарвний горючий газ. Застосовують для синтезу спиртів, синтетичного каучуку тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. етан — ЕТА́Н, у, ч. Безбарвний горючий газ, який міститься в природних газах. Природні гази здебільшого містять метан, етан, пропан і бутан (Наука.., 5, 1959, 46).  Словник української мови в 11 томах