етен

ете́н

-у, ч.

Те саме, що етилен.

Значення в інших словниках

1. етен — Н2С = СН2, органічна сполука, ненасичений вуглеводень; безбарвний горючий газ, з повітрям утворює вибухову суміш, хіміч. активний; застосовується для одержання етилового алкоголю, поліетилену, окису етилену, а також для етиленізації рослин — е. є фітогормоном.  Універсальний словник-енциклопедія
2. етен — Ете́н, -ну, -нові (хем.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)