ехінокок

ехіноко́к

-а, ч., зоол., мед.

Маленький стрічковий черв'як, який паразитує в тонких кишках собаки і деяких інших тварин.

|| Личинка такого черв'яка, що паразитує в різних органах людини і травоїдних тварин.

Значення в інших словниках

1. ехінокок — ехіноко́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ехінокок — ехіноко́к (від грец. έχΐνος – їжак і коки) вид стьожкових червів, що в дорослому стані паразитують у кишечнику собаки, вовка, шакала, зрідка кішки, а в личинковій стадії – інших тварин і людини. Спричинює хворобу ехінококоз.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. ехінокок — ЕХІНОКО́К, а, ч., зоол., мед. Маленький стрічковий черв’як, який паразитує в тонких кишках собаки і деяких інших тварин. Сюди ж [до другої групи глистів] належать і ехінококи, якими діти заражаються від собак (Шк.  Словник української мови в 11 томах