жабник

I ж`абник-а, ч.

1》 розм. Місце на мілководді, обладнане для купання дітей; неглибокий басейн такого ж призначення.

2》 зневажл. Прізвисько людини, яка бовтається або плаває у неглибокій воді, де багато жаб.

II жабн`ик-у, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих, що росте на берегах річок, луках і цвіте жовтим цвітом; використовується в медицині як протицинготний засіб; жовтець-пшінка.

Значення в інших словниках

1. жабник — жа́бник іменник чоловічого роду, істота про людину, що бовтається, плаває на мілководді зневажл. жабни́к іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. жабник — А, ч., студ. Гуртожиток. Мені вже набрид жабник — хотілося б пожити окремо.  Словник сучасного українського сленгу
3. жабник — ЖАБНИ́К бот., ЛАТА́Ч.  Словник синонімів української мови
4. жабник — ЖА́БНИК, а, ч., зневажл. Прізвисько людини, яка бовтається або плаває у неглибокій воді, де багато жаб. [Рябина:] Чекайте.. Чекайте, жабники! Я вам дам! (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. жабник — Жабник, -ка раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.  Словник української мови Грінченка