жменя

жме́ня

-і, ж.

1》 Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін.

2》 Кількість чого-небудь, що вміщається між зігнутими долонею та пальцями.

|| Пучок зірваних, зжатих рослин, якого можна охопити долонею й пальцями.

|| заст. Міра прядива.

3》 перен. Незначна кількість кого-, чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. жменя — (незначна кількість, що вміщається на зібраній долоні) пригорща.  Словник синонімів Полюги
2. жменя — жме́ня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. жменя — див. мало  Словник синонімів Вусика
4. жменя — Пригорща, пригірщ; ФР. п'ятірня; (мала кількість) ДРІБКА, жменька.  Словник синонімів Караванського
5. жменя — Жменя власного розуму більше варта, ніж мішок чужої науки. Чужий розум не допоможе жити.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. жменя — бра́ти / взя́ти в жме́ню кого. Притискати, пригнічувати кого-небудь. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський). взя́ти в жме́ню кого.  Фразеологічний словник української мови
7. жменя — ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА (ПРИ́ГОРЩ рідше), ПРИ́ГОРШНЯ рідше, КУЛА́К діал. Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З.  Словник синонімів української мови
8. жменя — Жме́ня, -ні, -нею; жме́ні, жмінь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. жменя — ЖМЕ́НЯ, і, ж. 1. Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. Напився [Микола], взяв у жменю води собі очі трошки помочити (Калин, Закарп.  Словник української мови в 11 томах