жований

жо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до жувати.

2》 прикм. Роздрібнений, розім'ятий зубами.

Значення в інших словниках

1. жований — жо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. жований — ЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до жува́ти. 2. прикм. Роздрібнений, розім’ятий зубами. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками (Мирний, І, 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах