жовчний

жо́вчний

-а, -е.

1》 Прикм. до жовч 1).

2》 перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий.

|| Який виражає недовіру, ворожість, роздратованість, злобу.

Жовчний міхур — порожнистий орган травної системи, в якому відбувається накопичення жовчі, підвищення її концентрації та з якого періодично відбувається надходження жовчі в загальну жовчну протоку та дванадцятипалу кишку.

Жовчний шламм — патологічне утворення, що виникає в просвіті загальної жовчної протоки при її запаленні; складається зі злущеного епітелію, мікроорганізмів та фібрину.

Жовчні протоки — система проток, які відводять жовч із печінки і жовчного міхура у дванадцятипалу кишку.

Значення в інших словниках

1. жовчний — жо́вчний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жовчний — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. жовчний — П. злий, злостивий; (- слова) їдкий, колючий, гіркий, в'їдливий, ущипливий, з жовчю; (- людину) нервовий.  Словник синонімів Караванського
4. жовчний — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. жовчний — ЖО́ВЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до жовч 1. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зерн. боб. культ., 1956, 121). 2. перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий.  Словник української мови в 11 томах