журавлина

журавли́на

-и, ж.

1》 Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди.

2》 Червона кисла ягода цієї рослини.

Значення в інших словниках

1. журавлина — журавли́на 1 іменник жіночого роду вічнозелена кущова рослина; ягоди цієї рослини — збірн. журавли́на 2 іменник жіночого роду окрема ягода  Орфографічний словник української мови
2. журавлина — ЖУРАВЛИ́НА², и, ж., рідко. М'ясо журавля. Священики попрямували до палати, де для них був приготований руськими воями щедрий сніданок: смажена журавлина, лебедина, солона веприна, копчені ведмежі шинки, качки, гуси (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
3. журавлина — Вічнозелений кущ родини брусничних; росте на болотах і у вологих лісах пн. півкулі; в Україні — на Поліссі; листки дрібні, зимостійкі, квітки рожеві, плід — червона кисла їстівна ягода.  Універсальний словник-енциклопедія
4. журавлина — ЖУРАВЛИ́НА, КЛЮ́КВА. Росте журавлина виключно на мохових болотах та в заболочених лісах (з журналу); Якщо не порушено відтік сечі, хворим на пієлонефрит рекомендують багато пити — морс із клюкви, соки, відвари трав, які мають діуретичні та антисептичні властивості (з журналу).  Словник синонімів української мови
5. журавлина — Журавли́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. журавлина — ЖУРАВЛИ́НА, и, ж. 1. Вічнозелена кущова сланка рослина з тонкими ниткоподібними гілками, що дає червоні їстівні ягоди; клюква. Журавлина — вічнозелений кущ, росте на кислих торфових грунтах.. і болотах (Колг. енц., І, 1956, 328).  Словник української мови в 11 томах
7. журавлина — Журавлина, -ни ж. раст. Клюква.  Словник української мови Грінченка