Значення в інших словниках
-
жучок —
жучо́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
жучок —
[жучок] -чка, м. (на) -чку/-чков'і, мн. -чки, -чк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
жучок —
Чка, ч., див. жук. Дивіться, який прикольний жучок. Виглядає реально, як «гольф» із двигуном у сто п'ятдесят кінських сил (І. Сова).
Словник сучасного українського сленгу
-
жучок —
Жучо́к, -чка́, -чко́ві; жучки́, -чкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жучок —
ЖУЧО́К, чка́, ч. Зменш, до жук 1. Метушливі жучки та комашки нишпорили між корінням (Перв., Атака.., 1946, 8); Це були ковалики — невеличкі жучки з жовтими крильцями, з чорними витягнутими ніжками (Донч., VI, 1957, 57); *Образно. Вона..
Словник української мови в 11 томах
-
жучок —
Жучок, -чка м. ум. отъ жук
Словник української мови Грінченка