забавник заба́вник -а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках забавник — заба́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови забавник — див. дотепний; жартівник Словник синонімів Вусика забавник — ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Словник української мови в 11 томах