Великий тлумачний словник сучасної мови

забагатілий

забагаті́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до забагатіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забагатілий — забагаті́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. забагатілий — ЗАБАГАТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до забагаті́ти. У комедії «Мамаша» (1904 р.) Кропивницький, повторюючи давні мотиви про забагатілу селянську верхівку, показав і гостру класову боротьбу на селі (Збірник про Кроп.  Словник української мови в 11 томах