забелькотати

забелькота́ти

-очу, -очеш і забелькотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех.

Почати белькотати, белькотіти.

Значення в інших словниках

1. забелькотати — забелькота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забелькотати — ЗАБЕЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти. [Килина:] Ага, як непереливки, то й по-панському забелькотала! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
3. забелькотати — Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькотіти, -чу, -чеш гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.  Словник української мови Грінченка