заблукати
заблука́ти
-аю, -аєш, док.
1》 Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести.
2》 Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити.
3》 З'явитися (про усміх, думку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови