заболочення

заболо́чення

-я, с.

Дія за знач. заболотити 1) і стан за знач. заболотитися 1).

Значення в інших словниках

1. заболочення — заболо́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заболочення — ЗАБОЛОЧЕННЯ – ЗАБОЛОЧЕНІСТЬ Заболочення. Перетворення в болото; забруднення болотом: заболочення ґрунтів, заболочення лук, заболочення пасовищ. Заболоченість, -ності, ор. -ністю. Ступінь заболочення: велика заболоченість берегів.  Літературне слововживання
3. заболочення — ЗАБОЛО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. заболоти́ти 1 і стан за знач. заболоти́тися 1. Багаторічні трави у зрошуваних умовах запобігають засоленню і заболоченню грунтів (Колг. Укр., 5, 1961, 41).  Словник української мови в 11 томах