заброда
забро́да
-и, ч. і ж.
1》 зневажл. Людина, що прибула звідки-небудь, нетутешня; чужинець; приблуда.
|| Чужоземний загарбник.
2》 розм. Людина, що любить бродити, багато блукає.
|| Про того, хто забрів у воду, ловлячи рибу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови