Великий тлумачний словник сучасної мови

забряжчати

забряжча́ти

у, -чиш, док.

Почати бряжчати (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забряжчати — забряжча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. забряжчати — Забряжча́ти, -бряжчу́, -жчи́ш, -жча́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. забряжчати — ЗАБРЯЖЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати бряжчати (у 1 знач.). Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ножнах забряжчала (Бор., Тв., 1957, 119); Раптом пролунав постріл, упали на середину хати шибки, забряжчали (Воскр., Весна..  Словник української мови в 11 томах