забурмотати

забурмота́ти

-очу, -очеш і забурмотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех.

Тихо і невиразно заговорити.

Значення в інших словниках

1. забурмотати — забурмота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забурмотати — ЗАБУРМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і неперех. Тихо і невиразно заговорити. Сидить біля мене дід Лук’ян.. То охне, то ліктем мене штовхне. То забурмотить щось сердите (Жур., Вечір..  Словник української мови в 11 томах