забуртований

забурто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до забуртувати.

Значення в інших словниках

1. забуртований — забурто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забуртований — ЗАБУРТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до забуртува́ти. Тваринництво трималося тільки завдяки забуртованим ще з осені кормам (з газ.); // забурто́вано, безос. пред. На фермі здійснюють виробництво органіки. З початку року забуртовано майже 1000 тонн гною (з газ.).  Словник української мови у 20 томах