завгодно
завго́дно
1》 присудк. сл., розм. Бажано, потрібно.
2》 част. Уживається після питальних займенників і деяких прислівників, утворюючи з ними сталі словосполучення у значенні означальних займенників і прислівників.
Де завгодно — будь-де, байдуже де, де-небудь.
Кого завгодно — будь-кого, кожного.
Коли завгодно — о будь-якій порі, будь-коли, завжди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови