заведений
заве́дений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до завести I.
|| заведено, безос. присудк. сл.
|| заведено, безос. присудк. сл. Прийнято за звичай, правило; узвичаєно.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до завести II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови