завилькуватий

зави́лькуватий

-а, -е.

Який має завилькуватість (про дерево, деревину).

Значення в інших словниках

1. завилькуватий — зави́лькуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. завилькуватий — ЗАВИ́ЛЬКУВАТИЙ, а, е. Який має завилькуватість (про дерево, деревину). В листяних породах зустрічаються напливи з нерівною завилькуватою поверхнею (Стол.-буд. справа, 1957, 50).  Словник української мови в 11 томах