завихрення

зави́хрення

-я, с.

1》 Утворення вихорів (див. вихор I 1)) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого-небудь предмета.

|| Що-небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор I 1)).

2》 перен. Те, що характеризується відходом від чого-небудь звичайного або правильного.

|| Дивацтво, незвичність у думках, поведінці.

|| Фантазія, уява.

|| Хтось із завихренням у голові.

Значення в інших словниках

1. завихрення — зави́хрення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. завихрення — див. вихор  Словник синонімів Вусика
3. завихрення — ЗАВИ́ХРЕННЯ, я, с. 1. Утворення вихорів ( див. ви́хор¹ 1) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого-небудь предмета.  Словник української мови в 11 томах